Теоретично обгрунтовано сутність міжособистісної перцепції у ранньому юнацькому віці, експериментально виявлено соціально-психологічні чинники її динаміки, розроблено та впроваджено комплексну програму розвитку досліджуваного феномену у старшокласників. Проаналізовано науково-теоретичні концепції даної проблеми у зарубіжній і вітчизняній психології. Визначено зміст і структуру міжособистісної перцепції, розкрито її роль у процесі взаємодії суб'єктів раннього юнацького віку. Запропоновано психологічну модель розвитку міжособистісного сприймання учнів старших класів, обгрунтовано показники та критерії сформованості даної якості, якими є повнота, гнучкість, спрямованість. Охарактеризовано рівні розвитку міжособистісної перцепції у ранньому юнацькому віці (інтегрований, ситуативний, примітивний), експериментально досліджено вікові та гендерні зміни у даному процесі. Виявлено ієрархію соціально-психологічних чинників (емоційно-ціннісне ставлення, емоційний відгук, особистісні якості, нормативні очікування, статус і сприймання групи), що обумовлюють динаміку міжособистісної перцепції та специфіку утворення перцептивного образу. Експериментально доведено доцільність та ефективність впровадження програми розвитку міжособистісної перцепції старшокласників як суб'єктів взаємодії у формі перцептивно орієнтованого соціально-психологічного тренінгу.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості діяльності проурядового видання "Черниговские губернские ведомости". Визначено стан наукової розробки теми, характер і особливості її вивчення на різних етапах діяльності вітчизняної історичної науки. Охарактеризовано часопис як джерело з історії України середини XIX - початку XX ст. Проаналізовано роль суспільно-політичних умов, за яких функціонували "Черниговские губернские ведомости". Висвітлено періодизацію видання часопису й основні тематичні напрями публікацій відповідно до конкретних етапів його діяльності. Розглянуто функціонування видання протягом 1838 - 1917 рр. коли воно було частиною місцевого управлінського апарату, проте на сторінках неофіційної частини періодично з'являлися свідчення активізації національного відродження. Проаналізовано тематичні напрями матеріалів видання, особливості редакційної політики, співпрацю з науковцями та громадськими діячами, які підтримували ідеї українського національного руху. Зауважено, що специфіка публікацій відображає зміни в імперському курсі щодо України. З'ясовано характер діяльності місцевих активістів і основні напрями їх боротьби з метою дослідження та поширення правдивих фактів з історії та культури українського народу. Увагу приділено відповідності публікацій реальній ситуації в країні.

  Скачати повний текст